Небесна Сотня – 107 загиблих учасників Революції Гідності, а також активісти Майдану, які загинули навесні 2014 року з початком російської агресії на сході України.

Назва «Небесна Сотня» виникла за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану – сотнями. Уперше вона з’явилася під час прощання із загиблими на столичному майдані Незалежності 21–22 лютого 2014 року.

Події того дня стали кульмінацією Революції Гідності. За неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством, відмову від «багатовекторності» у зовнішньополітичному курсі, утвердження розвитку України як демократичної європейської країни заплачено дуже велику ціну – людські життя.

Із метою вшанування пам’яті громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України, завдяки яким було змінено хід історії нашої держави, встановлено День Героїв Небесної Сотні. 20 лютого щорічно відзначається День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».

Щорічно в цей день ми згадуємо також і запоріжців, які поклали своє життя в боротьбі за демократичні цінності.

Синенко Сергій Петрович

народився 5 березня 1978 в с. Володимирівське, Запорізького району, громадський активіст, волонтер Євромайдану, Герой України (посмертно).

Був активним учасником Автомайдану Запоріжжя та Дніпра, надавав допомогу самообороні місцевого Майдану, доставляв через Дніпропетровський аеропорт медикаменти для Євромайдану в столиці. 26 січня 2014 під час зіткнень євромайданівців з міліцією та «тітушками» захищав людей від побиття, брав активну участь у визволенні заарештованих людей.

13 лютого 2014 р. був спалений у власному автомобілі на межі Запорізької та Дніпропетровської областей. Ідентифікувати особу загиблого вдалось лише за допомогою ДНК-експертизи. Відповідальність за цей злочин взяли на себе так звані «Привиди Севастополя», які продемонстрували відеозапис цього жорстокого вбивства по громадському телебаченню вночі 16 лютого 2014 року.

Похований 18 лютого 2014 року в селі Володимирівське. Залишив батьків, дружину та четверо дітей, двом із яких на момент загибелі батька виповнилось лише по три місяці.

В червні 2016 року у Запоріжжі відкрито меморіальну дошку Сергію Синенку.

На честь Сергія Синенка названо вулицю у Запоріжжі (колишня вулиця Кремлівська)

Сергієнко Василь Миколайович 

народився 23 квітня 1956 в Черкаській області,  український журналіст, поет, соціолог, громадський діяч, Герой України (посмертно).

Значну частину життя прожив у Запоріжжі. Працював у обласних газетах Черкащини, Запоріжжя, писав для київських видань. Автор наукових праць із соціології, поетичних збірок. З 2009 року проживав у місті Корсунь-Шевченківський Черкаської області. Готувався до захисту кандидатської дисертації.

Був активним учасником Революції гідності, взимку 2013—2014 років неодноразово їздив на Майдан Незалежності у Києві.

4 квітня 2014 — невідомі проникли у двір будинку в місті Корсунь-Шевченківський, де жив Сергієнко, де побили та викрали його власника. Наступного дня тіло Сергія було знайдено за 15 км від міста у Виграївському лісі з кайданками на руках та слідами жорстоких катувань. Похований у Корсунь-Шевченківському на Черкащині.

На території Класичного приватного університету, при вході до інституту права імені В. Сташиса 22 квітня 2017 року урочисто відкрито меморіальну дошку на честь Героя Небесної Сотні Василя Сергієнка

У Запоріжжі на його ім’я перейменовано вулицю. Колишня вулиця Задніпровська отримала назву вул. Василя Сергієнка.